НЕВСИПУ́ЩО, присл., рідко. Те саме, що невсипу́ще. — Як би я робив на тобі невсипущо, сходив би я тебе з краю в край, моя довгождана ниво (Цюпа, На .. ниві, 1958, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 273.