НЕВІДБУ́ТНИЙ, а, е. Якого важко позбутися, від якого важко звільнитися; який не проходить.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 262.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
НЕВІДБУ́ТНИЙ, а, е. Якого важко позбутися, від якого важко звільнитися; який не проходить.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 262.