НЕГНІ́Й-ДЕ́РЕВО, а, с. Хвойне дерево з міцною, пружною червоно-бурого кольору деревиною, дуже стійкою проти гниття, що використовується в столярній і токарній справі; тис. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Ю. Янов., II, 1958, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 278.