Що oзначає слово - "недбалий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НЕДБА́ЛИЙ, а, е.

1. Який ставиться до своїх обов’язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. Не минала кара і недбалого лісника (Вовчок, VI, 1956, 301); Сестра.. вийняла з скрині.. останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Мирний, І, 1949, 372); // Який свідчить про байдужість, відсутність старанності, уваги до чого-небудь. Недбале ставлення; // у знач. ім. недба́лі, лих, мн. (недба́лий, лого, ч.; недба́ла, лої, ж.). Ті, що без старання ставляться до чого-небудь. Дяка і шана робітникам щирим! Сором недбалим усім! (Пісні та романси.., II, 1956, 201); Комунівський голова.. картав недбалих, підтримував кволих, розвеселяв сумних (Ю. Янов., II, 1954, 156).

2. Зроблений, здійснений і т. ін. без старання, неуважно, як-небудь, неохайно. Книжка видана прекрасно, на дорогому папері, але дивним правописом.. Коректа доволі недбала (Коцюб., III, 1956, 25); Як він [Онєгін] томливо німував, Як пломенисто промовляв, Які листи писав недбалі! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 15).

3. Який з неувагою, байдужістю ставиться до кого-небудь; неуважний. Він був до неї привітний, як до інших, трохи смутний, недбалий… (Вовчок, І, 1955, 236); // У якому виражається зневага, неповага до кого-небудь. Пишна, вогкоока, Гордо увійшла [графиня], Натовп обдивилась поглядом недбалим (Бажан, Роки, 1957, 273); Коли б Тарас не був такий захоплений думками про наступну зустріч дома, то помітив би якийсь недбалий, зверхній тон у голосі цього пасажира (Ткач, Плем’я.., 1961, 144); // Позбавлений напруженості; невимушений. Кардаш відчув: усе це — і посмішка, і здивований погляд, і нарочито недбалий рух руки, в якій Тоня тримала рукавичку, все це — неправда (Жур., Звич. турботи, 1960, 35); Дмитро хоче круто повернути назад, але його вже побачили. Тоді парубок наче недбалою ходою підходить до Марти (Стельмах, II, 1962, 340).

4. Неакуратний, неохайний. Коли він проводив її додому.., високий, з невиразними рисами обличчя, у полотняному, трохи недбалому одязі, Олена зовсім освоїлася з ним (Вільде, Сестри.., 1958, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 282.