НЕДОВАНТА́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Не повністю навантажений. Недовантажена баржа; // Який залишився внаслідок неповного завантаження. Недовантажений хліб.
2. перен., розм. Зайнятий роботою, діяльністю менше від належного чи можливого. З практики експлуатації автомобілів відомо, що двигун переважно працює з частково прикритою дросельною заслінкою, тобто недовантаженим (Автомоб., 1957, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 288.