НЕДОСВІ́ДЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недосві́дчений. Скільки сил їй довелося докласти, щоб подолати і власну недосвідченість і людську недовіру! (Жур., До них іде.., 1952, 69); Чи не мав він право підозрівати, що старші товариші мають упередження до його молодості й недосвідченості? (Вільде, Сестри.., 1958, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 298.