НЕДОСТИ́ГЛИЙ, а, е. Те саме, що недозрі́лий 1. Хліб недостиглий поліг на лану, Голод складає людей у труну (Граб., І, 1959, 240); * Образно. Слова мають свій смак. Є слова гіркі, як полин, є недостиглі слова, терпкі, як дикі кислиці, є слова незабутньо-солодкі (Загреб., Спека, 1961, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 300.