НЕДОШИ́ТИЙ, а, е. Не повністю, не до кінця дошитий, пошитий. Сама [дівчина] незчується, коли й задубіє голка в недошитій мережці… (Мирний, І, 1949, 327); Згадала вона, що на вікні лежить недошитий попередник (Л. Янов., І, 1959, 334).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 302.