НЕДРЕ́МНІСТЬ, ності, ж., поет. Абстр. ім. до недре́мний. У них [В. Маяковського й О. Радищева], дійсно, дуже багато спільного: і ця вічна напруженість і недремність пророка; і ця звичка крокувати прямими дорогами життя (Тич., III, 1957, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 302.