НЕЗАБУ́ДКА, и, ж.
1. (Myosofis L.). Трав’яниста рослина з дрібними голубими квітками. Росте на них [могилах] подорожник, біленькі "невісточки", .. лагідні незабудки (Тют., Вир, 1964, 72).
2. Квітка цієї рослини. Та завжди у холодку тернів і шипшини витикаються з трави голубі квіточки, що звуться незабудками (Скл., Святослав, 1959, 452); * У порівн. Старшенька — біленька, носик тупенький, .. очі — як ті незабудки (Тич., І, 1957, 255).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 305.