НЕЗБО́РНО, ритор. Присл. до незбо́рний. Трудівниче і воїне! Діло Ти вершиш у віках святеє, — Неутомно, незборно, сміло До мети прямуй однієї (Рильський, II, 1960, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 311.