НЕЗДОГА́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. нездога́дливий. — Я дивуюся з вашої нездогадливості, — вів далі Гальванеску, зручно влаштувавшись у кріслі (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 316.