НЕЗДОЛА́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нездола́нний. Треба розбудити у душі народу почуття гордої свідомості нездоланності своєї, своєї непереможності! (Тич., III, 1957, 251); В свої вісімнадцять років він зберіг у найглибших закутках серця віру в батька, в його всесилля і нездоланність (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 316.