НЕЗЛЕ́. Присл. до незли́й. — Хай вам щастить! Старий не сказав і слова. — От відлюдькувата тетеря, — незле посміхнувся Анатолій (Гуц., Скупана.., 1965, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 318.