НЕЗЛОСТИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що незлоби́вий. Так і розійшлися вони, незлостиві, але й не примирені (Тют., Вир, 1964, 510); Про нього ходив добродушний, незлостивий жарт, що він, мовляв, і народився в окулярах (Руд., Вітер.., 1958, 308).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 319.