НЕЗІ́БРАНИЙ, а, е.
1. Який залишився незірваним, нескошеним, невивезеним з поля і т. ін. під час збирання врожаю. Незібраний виноград на корені перестигав, лопався і гинув (Гончар, Тронка, 1963, 146); Незібрані стебла плосконі згодом ламаються і перетворюються у потолоч, яка дуже затримує роботу машин при збиранні матірки (Техн. культ., 1956, 183).
2. перен. Який не вміє зосереджувати свої думки, увагу, почуття і т. ін. на чому-небудь. — А ти міг би вчитися краще.. Та не хочеш. Ти хлопець незібраний… — Як незібраний? — А так, захопишся чимось одним, про все інше забуваєш (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 317.