НЕЙТРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. Робити (зробити) нейтральним (у 1 — 3, 5, 6 знач.). Вапно нейтралізує шкідливу форму кислотності грунту (Фізика і с. г., 1948, 15); Заряджене тіло, перебуваючи в іонізованому газі, притягає до себе вільні заряди протилежного знака, які і нейтралізують заряди на тілі, внаслідок чого це тіло розряджається (Курс фізики, III, 1956, 61); Нейтралізувати країну; Нейтралізувати військо.
2. перен. Послаблювати чи припиняти дію, вплив і т. ін. чого-небудь. Річку вдруге переходив [Біда] сміливо.. Напружене нервове почуття небезпеки й відповідальності нейтралізувало й холод і втому (Трубл., І, 1955, 51); То була така самокритика, таке самобичування, що воно приглушувало, нейтралізувало всі насмішки, які сипались на нього з усіх боків (Збан., Сеспель, 1961, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 326.