НЕКРАСИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що нега́рний 1. Оця Марта така некрасива, що, здається, кожного б повинна одвертати від себе, а проте вона не то що одвертала, а завжди кожному кидалася в очі (Мирний, IV, 1955, 337); Та була неповоротка, інша зухвала, ще одна некрасива з лиця, а таких князі не любили (Скл., Святослав, 1959, 71); Чорнява борідка пробивалася на щелепах, обличчя приємне, хоч і некрасиве (Ю. Янов., II, 1958, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 329.