НЕ́ЛАД, у, ч.
1. Відсутність, порушення порядку; безладдя, безпорядок. В світлиці був такий нелад, що вона не знала, за що хапатись (Н.-Лев., III, 1956, 147); — У вас, дівчата, все в неладі, — каже одного разу Тарас сестрам, — ..а речі ваші, де хто схоче, там їх побачить… (Ков., Світ.., 1960, 59).
2. Недружні стосунки, чвари між ким-небудь; непорозуміння. [Ю р к о:] Де ж це вони? [Павло:] Може, до батьків пішли? [Юрко:] 3 батьками у них нелад (Кроп., III, 1959, 240); У папері було написано, що Зінько баламутний чоловік, що він чинить у громаді всякий нелад.. і раз у раз бунтує народ (Гр., II, 1963, 378); — Знайте, що всякий нелад і чвари починаються по людях від бідності й злиднів (Кучер, Трудна любов, 1960, 45).
3. Відсутність злагодженості у чому-небудь; розлад. Поміж співаками почалася якась руханина, нелад в голосах (Вас., Талант, 1955, 40).
4. Порушення нормального функціонування якого-небудь органа, системи і т. ін. Обидві тітки.. примічали в неї деякі прикмети психічного неладу (Н.-Лев., IV, 1956, 252); [Милевський:] Оце був я у нього перед виїздом, застав його зовсім у поганому стані, ходить не може, ..з серцем нелад (Л. Укр., II, 1951, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 330.