НЕМО́ВЧНО. Присл. до немо́вчний. На лівому флангу все ще гуркотіли немовчно кулемети (Смолич, Ми разом.., 1950, 186); Немовчно тікали маленькі хвилі пересохлого потоку (Хотк., II, 1966, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 339.