НЕОБА́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до необа́чний. За необачність цього генерала дорогою ціною заплатили солдати. Тисячі були винищені зброєю, а тисячі потонули в річці (Кочура, Зол. грамота, 1960, 61); До болю було досадно за таку дитвацьку [дитячу] необачність.., такий ганебний полон (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 237).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 344.