НЕОБОВ’ЯЗКО́ВИЙ, а, е. Який не є обов’язковим, необхідним. Поезія.. самою своєю природою конденсованого, ваговитого слова не терпить нічого випадкового, пустопорожнього, необов’язкового (Вітч., 4, 1964, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 345.