НЕОЗО́РНИЙ, а, е. Те саме, що неозо́рий. Скільки найяскравіших барв, скільки найтонших пахощів родив цей дикий неозорний степ, якого ще ніколи не торкалося жодне хліборобське знаряддя… (Добр., Очак. розмир, 1965, 279).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 347.