НЕОКЛАСИЦИ́ЗМ, у, ч. Течія в літературі та мистецтві другої половини XIX — початку XX ст., що базувалася на стилізації зовнішніх форм античного мистецтва, італійського Відродження і частково класицизму. Творчість Рильського мало не всього періоду 20-х років позначена впливом неокласицизму (Криж., М. Рильський, 1960, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 348.