НЕОПЕ́РЕНИЙ, а, е.
1. Який ще не покрився пір’ям (про пташенят); безперий. При наближенні дощу неоперених гусенят треба заганяти в приміщення (Птахівн., 1955, 297); // Який не має на собі пір’я. Від інших курей вони [голошийки] відрізняються насамперед довгою неопереною шиєю (Наука.., 3, 1960, 36).
2. перен. Який не має досвіду, навиків у чому-небудь. Ніхто з присутніх тут членів бригади не догадувався, яких зусиль коштував йому цей спокій і як нелегко було йому, недавньому неопереному школяреві, дивитися в вирячені на нього темні очі [комбайнера] (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 349.