НЕОПЛА́ЧЕНИЙ, а, е. Який не оплатили або який не може бути оплачений. Розв’язання таємниці самозростання капіталу полягає в тому, що капітал має в своєму розпорядженні певну кількість неоплаченої чужої праці (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 531); — Охотськ, Приморської області, заснувала та бідна голота, яку вислали за неоплачені борги (Стельмах, Хліб.., 1959, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 349.