НЕПОГІ́ДНИЙ, НЕПОГО́ДНИЙ, а, е. Хмарний і дощовий; непогожий. Непогідного дня і хмарно́го Я із города йшов вечоро́м (Фр., XIII, 1954, 134); Я поринула у свою власну, розлючену, зневолену душу, мов у яку непогідну бурливу ніч (Коб., І, 1956, 193); Увесь день дув холодний вітер, ішов дрібний дощ. Ніч була темна і непогодна (Вол., Самоцвіти, 1952, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 357.