НЕПОША́НА, и, ж. Неввічливе ставлення до кого-небудь; відсутність належної пошани. Постановлено зробити так: ..щоб скарати вчителя за його зневажливість і непошану до свого начальства, то не давати йому більше дров (Гр., І, 1963, 324); — Як же так! Земляків зустріли і по чарці не випити? Та нас грім поб’є за таку непошану (Тют., Вир, 1964, 336).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 365.