НЕПРА́ВИЛЬНО. Присл. до непра́вильний. [Журавель:] Дехто каже, нібито безхвостка [планер] зроблена неправильно (Мик., І, 1957, 453); — Неправильно ти сказав, Борисе, що я техніку люблю до самозабуття (Гончар, IV, 1960, 82); [Карташов:] Ви мені пробачте. Ви неправильно зрозуміли мене (Довж., І, 1958, 482).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 366.