НЕПРОВО́РНИЙ, а, е. Повільний, млявий, незграбний у рухах. Артемій не діждався, поки непроворна Ватя повернеться та побіжить в ганок (Н.-Лев., IV, 1956, 47); Серед інших дітей він несмілий і непроворний (Фр., І, 1955, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 371.