НЕПРОДУ́МАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непроду́маний. В себе в кабінеті він ще довго не міг заспокоїтись, хоч здоровий глузд підказував усю непродуманість його поведінки (Рибак, Помилка.., 1940, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 371.