НЕПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до непідле́глий. Бачимо у молодої невістки різке запалення [виявлення] своєї особистої непідлеглості: вона зуб за зуб відгризається від докорів старої свекрухи (Фр., XVI, 1955, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 354.