НЕРВО́ЗНИЙ, а, е.
1. Який легко збуджується, роздратовується. Породивши кільки [стільки] дітей, вона стала нервозна, часом сердилась без причини (Н.-Лев., І, 1956, 444).
2. Зв’язаний із збудженістю, роздратуванням нервів. Олекса помітив нервозну заклопотаність господаря і намагався його розважити, як міг (Руд., Остання шабля, 1959. 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 374.