НЕРО́БСТВО, а, с. Незайнятість працею, діяльністю і т. ін.; ледарство, гультяйство. [Гебрей:] Але роботи не кинув би? [Єгиптянин:] Ой, ні! Хай Тот-майстерник мене ховає від неробства! (Л. Укр., II, 1951, 245); Ніякі радощі життя не дадуть тобі цілковитого щастя, коли дні твої минають у неробстві (Загреб., Спека, 1961, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 377.