НЕРОЗВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Не змішаний з водою або з якою-небудь іншою рідиною. Приваблювала проклятуща жінка козаків та міщан до свого шинку не тільки нерозведеною оковитою горілкою, а й своєю оковитою й трохи похмурою красою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 377.