НЕРОЗДЯ́ГНЕНИЙ, а, е. Який має на собі верхній одяг, який не роздягнувся; одягнений. Коли увійшла вчителька, Роман не сидів на парті, а нероздягнений стояв коло порога з книжкою під пахвою (Вас., І, 1959, 64); Антон нічого не хотів розповідати. Він лежав нероздягнений на ліжкові (Мик., II, 1957, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 378.