НЕСАМОСТІ́ЙНИЙ, а, е. Нездатний діяти самостійно; який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь. — Громадяни, не чіпайте його! Він божевільний. Він несамостійний, громадяни, змилуйтесь! (Довж., І, 1958, 450); Економічно несамостійні країни.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 381.