НЕСИ́ЛУВАНО. Присл. до неси́луваний. Товариші поводились з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним (Фр., VI, 1951, 11); В цьому пишному, барвистому натовпі він був самотній, .. жодної людини, з якою можна щиро поговорити або відчути себе несилувано (Тулуб, Людолови, І, 1957, 278).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 382.