НЕСКО́РЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неско́рений. А що впертішим ставав юнак, то все більш дратувала есесівський набрід його нескореність (Коз., Гарячі руки, 1960, 73); Тема прометеїзму, волелюбності й нескореності — одна з провідних в українській літературі й мистецтві (Мист., 6, 1962, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 383.