НЕСМАЧНИ́Й, а́, е́. Який не має приємного смаку. На столі лежав шматок тонкого житнього коржа, чорного, кислого, несмачного (Н.-Лев., II, 1956, 405); Їжа була несмачна (Дмит., Розлука, 1957, 160); * Образно. Ольга скривилася. Порівняння з дратвою вийшло грубе, через те й несмачне (Вільде, Сестри.., 1958, 525).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 385.