НЕСОЛО́ДКИЙ, а, е.
1. Який не має солодкого смаку. Слойоні тістечка готують перешаруванням фруктовими припасами або кремом раніше випечених тонких листів з несолодкого тіста, багатого на жир (Укр. страви, 1957, 341).
2. перен. Позбавлений радості, щастя; нерадісний. Це зайва крапля отрути у моє й так несолодке життя, (Коцюб., І, 1955, 224).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 385.