НЕСПЛА́ЧЕНИЙ, а, е. Якого не сплатили, не погасили. Про смерть говорили.. голосно, злісно, як про несплачену подать (Коцюб., II, 1955, 273); [Цупович:] Якщо за мною і лишаються якісь несплачені рахунки, то на другий день після мого повернення до Львова ви одержите все (Галан, І, 1960, 361).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 386.