НЕСПІВЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Який не збігається з чим-небудь, не відповідає чому-небудь, но схожий у звучанні (про звуки мови, слова і т. ін.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 386.