НЕСТИ́ГЛИЙ, а, е. Який не достиг, не досяг зрілості; неспілий, недозрілий. Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна і польових квіток (Коцюб., І, 1955, 17); Нестигле насіння зберігає здатність проростати не так довго, як стигле (Бур’яни.., 1957, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 390.