НЕСТРИ́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нестри́мний. Побігла [Віра] від річки з такою нестримністю, наче втікала вона сама від видимої смерті (Шиян, Баланда, 1957, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 391.