НЕСУТТЄ́ВИЙ, а, е. Який не має важливого, суттєвого значення; неістотний; // у знач. ім. несуттє́ве, вого, с. Те, що не має важливого, суттєвого значення. Вмів [Хома] якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Гончар, III, 1959, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 392.