НЕТЕРПЕЛИ́ВО. Присл. до нетерпели́вий. Люди нетерпеливо слухали сеї бесіди, а дехто почав переривати її окриками (Фр., VIII, 1952, 96); Як ніколи, сьогодні нетерпеливо вітробалчани дожидали ночі. І таки дождалися — козаків не було (Головко, II, 1957, 331).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 394.