НЕТЕРПИ́МО. Присл. до нетерпи́мий. Комуністи нетерпимо ставляться до тих секретарів, які зазнаються, адмініструють, відриваються від мас (Рад. Укр., 18. V 1958, 1); // у знач. присудк. сл. Не можна терпіти. Особливо нетерпимо, коли в своїх оцінках критика виходить з упереджених, суб’єктивних і по суті естетських уявлень (Літ. газ., 19. VII 1960, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 394.