НЕТЕРПИ́МІСТЬ, мості, ж.
1. Абстр. ім. до нетерпи́мий. Безперервні війни, жорстока релігійна нетерпимість слуг Ватікану, часті татарські наскоки.. створили на прекрасній нашій Україні таке пекло, яке могли придумати тільки сатана разом з папою (Довж., III, 1960, 76).
2. до чого. Небажання, невміння терпимо ставитися до кого-, чого-небудь; нетерпиме ставлення. Саме в творчості Коцюбинського ми ясно відчуваємо глибоку нетерпимість до містики, еротики (Вітч., 4, 1963, 138); Всі спортсмени відчували його прямоту, різкість і нетерпимість до будь-якої неуважності в роботі (Собко, Стадіон, 1954, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 394.