НЕТЕРПЛЯ́ЧЕ. Присл. до нетерпля́чий. Новий рік усі зустрічають нетерпляче і покладають на його більш або менш оправдані надії (Сам., II, 1958, 239); Черниш нетерпляче поглядає на годинник (Гончар, III, 1959, 41); Пролунав дзвінок, навально, настирливо, нетерпляче (Собко, Стадіон, 1954, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 394.